безініціативний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж ед. ч. мн. ч.
м.с.ж.
Им.безініціати́внийбезініціати́внебезініціати́внабезініціати́вні
Р.безініціати́вногобезініціати́вногобезініціати́вноїбезініціати́вних
Д.безініціати́вномубезініціати́вномубезініціати́внійбезініціати́вним
В. (одуш./неодуш.)безініціати́вного
безініціати́вний
безініціати́внебезініціати́внубезініціати́вних
безініціати́вні
Тв.безініціати́внимбезініціати́внимбезініціати́вноюбезініціати́вними
М.безініціати́вному
безініціати́внім
безініціати́вному
безініціати́внім
безініціати́внійбезініціати́вних

безініціати́вний

Прилагательное, тип склонения 1a.

Корень: --.

Произношение

Значение

  1. безынициативный ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Синонимы

Антонимы

Гиперонимы

Гипонимы

Родственные слова

Этимология

Происходит от ??

Фразеологизмы и устойчивые сочетания

    Библиография

      This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.