давальний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж ед. ч. мн. ч.
м.с.ж.
Им.дава́льнийдава́льнедава́льнадава́льні
Р.дава́льногодава́льногодава́льноїдава́льних
Д.дава́льномудава́льномудава́льнійдава́льним
В. (одуш./неодуш.)дава́льного
дава́льний
дава́льнедава́льнудава́льних
дава́льні
Тв.дава́льнимдава́льнимдава́льноюдава́льними
М.дава́льному
дава́льнім
дава́льному
дава́льнім
дава́льнійдава́льних

да-ва́ль-ний

Прилагательное, тип склонения 1a.

Значение

  1. дательный (падеж) ◆ Роль отримувача чого-небудь у результаті дії аґенса позначається давальним відмінком.

Синонимы

  1. -

Антонимы

  1. -

Гиперонимы

  1. відмінок

Родственные слова

Этимология

Происходит от гл. дати, из праслав. *dā́tī; *dājā́tī; *dāvā́tī, от кот. в числе прочего произошли: ст.-слав. дати (греч. διδόναι), русск. дать, давать, укр. дати, белор. даць, сербохорв. да̏ти, словенск. dáti, чешск. dát, польск., в.-луж. dać, н.-луж. daś. Восходит к праиндоевр. *do-. Родственно лит. dúoti, 1 л. ед. dúomi, dúodu «даю», греч. δίδωμι, др.-инд. dádāti «дает», авест. dadāiti «даёт», алб. аор. dhashë «я дал», алб.-тоск. dhënë ж., гег. dhąnë ж. «дар». Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы.

This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.