дрібний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж ед. ч. мн. ч.
м.с.ж.
Им.дрібни́йдрібне́дрібна́дрібні́
Р.дрібно́годрібно́годрібно́їдрібни́х
Д.дрібно́мудрібно́мудрібні́йдрібни́м
В. (одуш./неодуш.)дрібно́го
дрібни́й
дрібне́дрібну́дрібни́х
дрібні́
Тв.дрібни́мдрібни́мдрібно́юдрібни́ми
М.дрібно́му
дрібні́м
дрібно́му
дрібні́м
дрібні́йдрібни́х

дрібни́й

Прилагательное, тип склонения 1b.

Корень: --.

Значение

  1. мелкий, дробный, небольшой, маленький ◆ Дрібні речі у кошик поклала. — Мелкие вещи в корзину положила. ◆ А я ж тую дрібну ряску зберу у запаску. ◆ Заганяла дрібні пташки до бору.
  2. мелкоузорчатый ◆ Вийди, вийди, дівчинонько, під вербу густую, нехай же я подивлюся на плахту дрібную.
  3. густой, частый ◆ Дрібен дощик іде. ◆ За дрібними слізоньками світоньку не бачу.

Синонимы

Антонимы

Гиперонимы

Гипонимы

Родственные слова

Этимология

Происходит от ??

Фразеологизмы и устойчивые сочетания

  • дрібний лист

Библиография

    This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.