дідько
Украинский
Морфологические и синтаксические свойства
ді́дь-ко
Существительное, одушевлённое, мужской род.
Корень: --.
Значение
- фолькл., бранн. чёрт, бес ◆ З хатніх чортів найперший чорт — це дідько.. Цей дідько як удень, то все на горищі сидить, а як уночі, то шастає по сінях та по коморах. И. Шаповал ◆ Ну тебе, Тимофію, до дідька! — сердиться Мірошниченко.— Ти .. можеш забити голову всяким зіллям, що про головне забудеш М. Стельмах ◆ Та хто іде? — Максим! Який Максим?.. Ой горе… Дідько знов несе… М. Стельмах
Синонимы
Антонимы
Гиперонимы
Гипонимы
Родственные слова
| Ближайшее родство | |
Этимология
Происходит от ??
Фразеологизмы и устойчивые сочетания
- дідько знає
- дідько несе
- дідька лисого
- на якого дідька?
- якого дідька?
Библиография
|
|
Для улучшения этой статьи желательно:
|
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.