ефір

Украинский

е·фі́р

Существительное, неодушевлённое, мужской род.

Ближайшее родство
существительные: ефіризація, ефірність, ефіроліз, ефіроман, ефіроманія, ефіронос, ефірсульфонат прилагательные: ефірний, ефіроносний, ефіроолійний

Происходит от др.-греч. αἰθήρ «эфир, горний воздух, т. е. верхние слои воздуха», из праиндоевр. *aidh- «гореть». В ряде европейских языков слово заимств. через лат. aether.

This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.