підлабузник

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

підлабу́зник

Существительное, одушевлённое, мужской род.

Корень: --.

Значение

разг. подлиза, подхалим; прихлебатель, прихлебала; низкопоклонник, угодник ◆ Уникай людей, які, бачачи твої вади і недоліки, виправдовують їх або навіть схвалюють. Такі люди або підлабузники, або боягузи, або просто дурні. Від них не чекай допомоги ні в якій біді чи нещасті. Григорій Сковорода

Синонимы

підлабуза

Антонимы

Гиперонимы

Гипонимы

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: підлабуза, підлабузництво, підлабузниця, підлабузнювання прилагательные: підлабузливий, підлабузницький глаголы: підлабузнитися, підлабузнюватися

Этимология

Походить від Лабузнитися, -нюся, -нишся, гл. Поддѣлываться, подлазить, ласкаться, ухаживать. Явдошка запала йому в око... Максим почав лабузнитись. Мир. ХРВ. 164. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 2, ст. 337.

Фразеологизмы и устойчивые сочетания

Библиография

Для улучшения этой статьи желательно:

Добавить описание морфемного состава с помощью {{морфо}}
Добавить транскрипцию в секцию «Произношение» с помощью {{transcriptions}}
Добавить гиперонимы в секцию «Семантические свойства»

This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.