самонавідний

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж ед. ч. мн. ч.
м.с.ж.
Им.самонавіднийсамонавіднесамонавіднасамонавідні
Р.самонавідногосамонавідногосамонавідноїсамонавідних
Д.самонавідномусамонавідномусамонавіднійсамонавідним
В. (одуш./неодуш.)самонавідного
самонавідний
самонавіднесамонавіднусамонавідних
самонавідні
Тв.самонавіднимсамонавіднимсамонавідноюсамонавідними
М.самонавідному
самонавіднім
самонавідному
самонавіднім
самонавіднійсамонавідних

самонавідний

Прилагательное, тип склонения 1a.

Корень: --.

Значение

  1. военн. самонаводящийся ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Синонимы

Антонимы

Гиперонимы

Гипонимы

Родственные слова

Этимология

Происходит от ??

Фразеологизмы и устойчивые сочетания

    Библиография

      This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.