безпощадний
Украинский
Морфологические и синтаксические свойства
| падеж | ед. ч. | мн. ч. | ||
|---|---|---|---|---|
| м. | с. | ж. | ||
| Им. | безпоща́дний | безпоща́дне | безпоща́дна | безпоща́дні |
| Р. | безпоща́дного | безпоща́дного | безпоща́дної | безпоща́дних |
| Д. | безпоща́дному | безпоща́дному | безпоща́дній | безпоща́дним |
| В. (одуш./неодуш.) | безпоща́дного безпоща́дний | безпоща́дне | безпоща́дну | безпоща́дних безпоща́дні |
| Тв. | безпоща́дним | безпоща́дним | безпоща́дною | безпоща́дними |
| М. | безпоща́дному безпоща́днім | безпоща́дному безпоща́днім | безпоща́дній | безпоща́дних |
без-по-ща́д-ний
Прилагательное, тип склонения 1a.
Приставки: без-по-; корень: -щад-; суффикс: -н; окончание: -ий.
Значение
- беспощадный ◆ ей наш хор допомагав нам переводити дні і довгі, осінні вечорі, а нашим друзям приніс він розраду, що спочатку виявилось у безпощадній критиці, пізніше в захоплених похвалах.
Синонимы
Антонимы
Гиперонимы
Гипонимы
Родственные слова
| Ближайшее родство | |
| |
Этимология
Образовано из без- + пощада, из по- + щадити, далее от праслав. *ščęditi, от кот. в числе прочего произошли: др.-русск. щадѣти, щажу «щадить, беречь», ст.-слав. штѩдѣти, штѩждѫ (φείδεσθαι, κήδεσθαι; Супр.), русск. щадить, укр. щадити, щадний «бережный», белор. шчадзіцца «скупиться», болг. щядя «щажу, берегу, проявляю осторожность по отношению к к.-л.», сербохорв. штедjети, штедим «беречь», словенск. ščẹ́dẹti, -dim – то же, чешск. диал. оščаdаť sе «скупиться», польск. szczędzić «беречь, щадить», oszczędzać «экономить». Праслав. *ščęditi из *skęd-, которое связано чередованием гласных со *skǫd- (см. ску́дный), ст.-слав. скѫдъ, скѫдьнъ (ἐνδεής; Супр.), родственно авест. sčindayeiti «ломает», skǝnda- м. «разлом, недуг». Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы.
Фразеологизмы и устойчивые сочетания
Библиография
 |
Для улучшения этой статьи желательно:
|