відмінювання

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства

падеж	ед. ч.	мн. ч.
Им.	відмі́нювання	відмі́нювання
Р.	відмі́нювання	відмі́нювань
Д.	відмі́нюванню	відмі́нюванням
В.	відмі́нювання	відмі́нювання
Тв.	відмі́нюванням	відмі́нюваннями
М.	відмі́нюванні, відмі́нюванню	відмі́нюваннях
Зв.	відмі́нювання*	відмі́нювання*

від-мі́-ню-ван-ня

Существительное, неодушевлённое, средний род, 2-е склонение (тип склонения 7a).

Приставка: від-; корень: -мін-; суффиксы: -юв-анн-; окончание: -я.

Значение

лингв. склонение ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Синонимы

Антонимы

Гиперонимы

Гипонимы

Родственные слова

Ближайшее родство
существительные: відмінок глаголы: відмінювати, відмінюватися

Этимология

Происходит от гл. відмінювати ??

Фразеологизмы и устойчивые сочетания

Библиография

Для улучшения этой статьи желательно:

Добавить транскрипцию в секцию «Произношение» с помощью {{transcriptions}}
Добавить пример словоупотребления для значения с помощью {{пример}}
Добавить синонимы в секцию «Семантические свойства»
Добавить гиперонимы в секцию «Семантические свойства»

This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.