ділити
Украинский
Морфологические и синтаксические свойства
| наст. | прош. | буд. | повелит. | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 л., ед. ч. (Я) | ділю́ | діли́в, діли́ла | діли́тиму | — | ||||
| 2 л., ед. ч. (Ти) | ді́лиш | діли́в, діли́ла | діли́темеш | діли́ | ||||
|
ді́лить | діли́в, діли́ла, діли́ло | діли́тиме | — | ||||
| 1 л., мн. ч. (Ми) | ді́лимо | діли́ли | діли́тимемо | |||||
| 2 л., мн. ч. (Ви) | ді́лите | діли́ли | діли́тимете | ділі́ть | ||||
| 3 л., мн. ч. (Вони) | ді́лять | діли́ли | діл́итимуть | — | ||||
| Прич. наст. | ді́лячий | |||||||
| Прич. прош. | діли́вший | |||||||
| Деепр. наст. | ді́лячи | |||||||
| Прич. страд. | діли́мий | |||||||
Произношение
Значение
Синонимы
Антонимы
Родственные слова
| Ближайшее родство | |
Этимология
праслав. *děliti, от кот. в числе прочего произошли: ст.-слав. дѣлити (др.-греч. μερίζειν), русск. делить, укр. ділити, болг. деля́, сербохорв. диjѐлити, ди̏jели̑м, словенск. dėlíti, чешск. dělit, польск. dzielić, н.-луж. dźělić, н.-луж. źěliś
 |
Это болванка статьи об украинском слове. Вы можете помочь проекту, исправив и дополнив её. (См. общепринятые правила.) |
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.