емігрант
Украинский
Морфологические и синтаксические свойства
| падеж | ед. ч. | мн. ч. |
|---|---|---|
| Им. | емігра́нт | емігра́нти |
| Р. | емігра́нта | емігра́нтів |
| Д. | емігра́нтові, емігра́нту | емігра́нтам |
| В. | емігра́нта | емігра́нтів |
| Тв. | емігра́нтом | емігра́нтами |
| М. | емігра́нтові, емігра́нті | емігра́нтах |
| Зв. | емігра́нте | емігра́нти |
е·мі-гра́нт
Существительное, одушевлённое, мужской род, тип склонения 1a.
Произношение
- МФА: ед. ч. [emʲiˈɦrɑnt]
мн. ч. [emʲiˈɦrɑnte](файл)
Значение
- эмигрант ◆ З принагідних натяків самого Міхонського та з оповідань інших товаришів він знав, що Міхонський був емігрантом із Росії — Из случайных намёков самого Михонского и из рассказов других товарищей он знал, что Михонский был эмигрантом из России. Іван Франко
Синонимы
- ?
Антонимы
Гиперонимы
Гипонимы
- ?
Родственные слова
| Ближайшее родство | |
| |
Этимология
Происходит от лат. ēmigrātio «выселение, выезд», от лат. ēmigrāre «выселяться, переселяться»; далее из ex- «из-, от-» + лат. migrāre «переходить, переезжать».
Фразеологизмы и устойчивые сочетания
Библиография
- ЕМІГРАНТ // «Словник української мови» в одинадцяти томах / Под ред. И. К. Белодеда. — Киев : Наукова думка, 1971. — Т. 2. — С. 476.
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.