манівець
Украинский
Морфологические и синтаксические свойства
| падеж | ед. ч. | мн. ч. |
|---|---|---|
| Им. | маніве́ць | манівці́ |
| Р. | манівця́ | манівці́в |
| Д. | манівце́ві маніве́цю́ |
манівця́м |
| В. | маніве́ць | манівці́ |
| Тв. | манівце́м | манівця́ми |
| М. | манівці́, манівцю́ | манівця́х |
| Зв. | манівцю́* | манівці́* |
ма-ні-ве́ць
Существительное, неодушевлённое, мужской род, тип склонения 2*b.
Корень: --.
Значение
Синонимы
Антонимы
- —
Гиперонимы
Гипонимы
Родственные слова
| Ближайшее родство | |
Этимология
Происходит от ??
Фразеологизмы и устойчивые сочетания
- йти манівцями
Библиография
|
|
Для улучшения этой статьи желательно:
|
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.