розкішниця
|
|
Внимание! Содержание этой статьи или определённого её раздела может показаться некоторым читателям непристойным или оскорбительным. |
Украинский
Морфологические и синтаксические свойства
| падеж | ед. ч. | мн. ч. |
|---|---|---|
| Им. | розкі́шниця | розкі́шниці |
| Р. | розкі́шниці | розкі́шниць |
| Д. | розкі́шниці | розкі́шницям |
| В. | розкі́шницю | розкі́шниці |
| Тв. | розкі́шницею | розкі́шницями |
| М. | розкі́шниці | розкі́шницях |
| Зв. | розкі́шнице* | розкі́шниці* |
розкі́шниця
Существительное, неодушевлённое, женский род, тип склонения 5a.
Корень: --.
Значение
- рег. (Зап. Укр.) женский половой орган; пизда ◆ Я підняв очі вгору — й просто на стелі побачив картину в золоченій рамі: гола дівчина лежить горілиць на білому простирадлі, цнотливо прикриваючи долонькою свою розкішницю (Л. Кононович, Феміністка)
Синонимы
- пізда, піхва, хавирка; пунька, потка, поцька, пича, пичка
Антонимы
Гиперонимы
Гипонимы
Родственные слова
| Ближайшее родство | |
Этимология
Происходит от ??
Фразеологизмы и устойчивые сочетания
Библиография
|
|
Для улучшения этой статьи желательно:
|
This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.