інфінітив

Украинский

Морфологические и синтаксические свойства
падеж ед. ч. мн. ч.
Им. інфініти́в інфініти́ви
Р. інфініти́ва інфініти́вів
Д. інфініти́вові, інфініти́ву інфініти́вам
В. інфініти́в інфініти́ви
Тв. інфініти́вом інфініти́вами
М. інфініти́ві інфініти́вах
Зв. інфініти́ве* інфініти́ви*

ін-фі-ні-ти́в

Существительное, неодушевлённое, мужской род, тип склонения 1a.

Корень: -інфінітив-.

Значение
  1. грам., лингв. инфинитив ◆ Отсутствует пример употребления (см. рекомендации).

Синонимы
  1. дієйменник

Антонимы
  1. —

Гиперонимы

Гипонимы

Родственные слова

Этимология

Происходит от лат. infinitus.

Фразеологизмы и устойчивые сочетания

    Библиография
      		Для улучшения этой статьи желательно:
      • Добавить транскрипцию в секцию «Произношение» с помощью {{transcriptions}}
      • Добавить пример словоупотребления для значения с помощью {{пример}}
      • Добавить гиперонимы в секцию «Семантические свойства»
      This article is issued from Wiktionary. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.